Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року Справа № 922/4252/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод"на ухвалу та постановуГосподарського суду Харківської області від 14.10.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2014у справі№ 922/4252/14Господарського судуХарківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Промдизель"до1. Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Екостар МК ЛТД"простягнення 341744,94 грнза участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-1: Мальчев В.Є., дов. від 04.12.2014;

відповідача-2: повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 29.12.2014 № 02-05/568 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/4252/14, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 29.12.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2014 у справі №922/4252/14 (суддя Суслова В.В.) заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходів до забезпечення позову у справі №922/4252/14 шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 341744,94 грн, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках ПАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" (згідно переліку, наведеного в ухвалі).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді - Пушай В.І., Плужник О.В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2014 у справі № 922/4252/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 67 ГПК України).

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судами попередніх інстанції встановлено, що предметом позовних вимог є стягнення заборгованості солідарно з відповідачів у зв'язку з невиконанням договору поставки від 10.04.2013 №130014.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач-1 протягом тривалого часу ухиляється від сплати заборгованості за отриманий від позивача товар в сумі 306410,00 грн за спірним договором та ігнорує звернення позивача, що свідчить про небажання погасити борг. Крім того, ПАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" має намір розпочати процедуру банкрутства та встановити мораторій на задоволення вимог кредиторів, що утруднить надходження заборгованих товариством коштів, наслідком чого може виникнути загроза невиплати заробітної плати працівникам позивача за жовтень-листопад, непогашення зобов'язань перед Державним бюджетом України.

На думку позивача, не вжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позовних вимог, а тому просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 341744,94 грн, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках ПАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" (згідно переліку).

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

При вирішенні питання про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа (накладення арешту на грошові кошти в сумі 341744,94 грн, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках ПАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" (згідно переліку), яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам; оцінив адекватність заходу забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та обґрунтовано задовольнив подану заяву, врахувавши обсяги позовних вимог та категорію спору.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій, скаржником не наведено, у зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, при постановленні яких правильно застосовано норми процесуального права.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 у справі № 922/4252/14 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР